І я летітиму до тебе, наче птах,
Крізь небосхили, гори і простори,
Крізь тихий зойк на спалених устах,
І віковічним степом неозорим.
Не знаючи ні спраги, ні утоми,
Я буду бити крильми небеса.
Натруджені, безсилі від судоми,
Вони нестимуть в зрячі чудеса…
Я лиш молю, чекай не мене, милий,
Залиш надію, словом вознеси,
Яку б нам долю мойри не судили
Мій тихий образ в серці збережи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467856
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.12.2013
автор: Valeria