Я не згодна! Бунтую римами,
У протесті конвульсій звиваюся:
Надто межі були незримими,
Я себе в дзеркалах встидаюся.
Сатаніло у фрази тицяю
Зацілованими вщент пальцями,
Захлинаюсь отими ницими віршами
На гламурному смальцеві.
Навіжено листів-очікувань
Перечитую сніг стреножений,
Випиваю ковтками великими
Спирт побачень на нуль помножених.
І сп'яніла до хриплого нЕстяму,
Сивію я, на тебе чекаючи,
Хоч би раз ще той хміль озвавсь мені,
Хоч півдотиком напівгаряче.
Вночі вальсами мчить вакханалія,
Переходить в аллюр із споминів.
Не питай, чи тебе кохаю я,
Знавісніла моя агоніє!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467840
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.12.2013
автор: Психодел