то й що, що зима, що холод
трюмо два стільці і лід
ми замкнені бранці у коло
ми разом зробили хід
конем
дзеркала тримають сволок
і пальці твої там де піт
скотився цілуючи лоно
як справжній мисливець кіт
ілюзія шелесту крона
в очах небезпечна зона
в очах небезпечний похід
по стегнам мого Аполону
відкрився безмежний простір
полум'ям білий світ вкрився
зеленню гострою кригою
вислизнув з рук менестрель
тільки було і чутно
Ще хочу, ще, Ммануель!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467773
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.12.2013
автор: Ольга Ратинська