Що я знаю про неї?
Лишень двічі бачила профіль її на фоні неба.
Та стало вистачально цього для,
Бо вона розповіла мені своє серце.
І потоками з полонезів досі лине
Мелодія тієїї незустрічі,
Того поколювання пучків пальців,
Бо ми обоє надто любимо терен.
Так, наш Месія уже прийшов,
Але там, де жовтіє зірка переможця,
Ще живе месійний дух,
Люди в чорноті пустельних пам’яток
Вірять більше, ніж усі
Разом взяті серед тих,
Хто має Любов,
Хто чув про Жертву,
Але затуляє змалілі вуха,
Бо страшно чути голос краси,
Бо страшно потім
Жити зі зміненим обличчям.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467745
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.12.2013
автор: Олена Ганько