Ще рутяний вечір...
Враз озорена ніч
Лягає на плечі.
Сонно птаха щебече.
І зміяться тіні,
В сутінках ледь зримі.
Сни крилаті блукають
Над людськими дахами,
І нестримно лягають
На папері рядками
Рими- думи світляні,
Що летять над світами...
Поетичним узором
Я у думи вплету
Буйний вітер над бором,
І небес таїну,
Ще й гнучкі верболози,
І беріз тихі сльози,
І дощі серпенЕві
Я у вірші впущу,
Свою радість миттєву,
Й потаємну журбу...
Привітаю русалку,
Що хлюпочеться в річці,
І серпанок світанку,
І ліси, серцю звичні.
Та зберу ще край неба
СтЕжки довгі-незнані,
Бо таке вже бажання
В мені плющеться зрання...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467678
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.12.2013
автор: Ірина Хміль