[color="#040f87"][b][i][/i][/b][/color][i][b][color="#031099"]Твої вуста неначе терен з медом
Терпкі й такі солодкі водночас.
З тобою я злітаю в синє небо
І зорі й сонце сяють лиш для нас!
Ти вітер нестримний, гордий, свіжий
Ти дотик чарівний, теплий, ніжний.
Ти аромат нічний чебрецевий
В житті моєму - цвіт королевий!
Сплелися долі дві і дві душі
І той мотив лише ми двоє чуєм.
На самому стрімкому віражі
Ти янгол, що завжди мене рятує!
Ти промінь світла у кінці тунелю,
І що мені там доля не готує.
Ти хвиля, що розіб`є навіть скелю,
Ти добрий янгол, що завжди рятує![/i][i][/i][/b][/color][color="#04105e"][/color][/b]
[b][/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467608
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.12.2013
автор: Людмила Лайтер