Цікаві люди, думки, обличчя.
Тіла, що викликають інтерес.
До себе це так манить і так кличе,
Як древніх греків вгору кликав Зевс.
І як русалки кликали піратів,
Мультфільми кликали наївних ще дітей.
Як бідняків - у царськії палати.
В тепло із факелом як кликав Прометей.
Коли не йдеш - щемить щось всередині.
Не хочеш спати, пити. Не їси.
Боги і люди в цьому геть не винні,
То ж не бреши, що ти не чуєш голоси.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467597
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.12.2013
автор: Dreamkiller