Наш вечір був загадковим:
Ти була, як мед, коханка,
І ще солодшою зранку -
Поцілунком світанковим.
Ти була гаряча, мов жар,
Полум`я палка спокуса.
Вустами ласкала вуса...
Ті губи - солодкий нектар
Ти була гаряча, мов жар,
Неба пристрасним дарунком.
Звалила мене цілунком,
Немовби сонячний удар.
Та шкіра ніжно-цукрова,
Де язичком я так водив,
Танула шоколадом див,
Поки була ніч казкова.
В моєму сні серпанковім
Ти сяєш ангелом з небес.
Обличчя створене з чудес,
Усмішка - в дні веселковім.
Твої слова - колискові,
Які мене й засинали,
Обіймали й колихали
Теплим дотиком любові.
Цілуй мене щоранково,
Щоночі, медова моя.
А я плекатиму щодня
Твоїх тіла й душі мову.
Ти цілуй обов`язково.
І тебе ніжитиму теж,
Смакуючи тебе без меж,
Й пригорнуся коханково.
чи бредово...
21.12.2013
Х.Ч
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467587
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.12.2013
автор: Микита Баян