Скажи, мій друже, чом плачеш ти,
Чом знову сльози ти ллєш свої,
А чи не гріє тебе любов,
Чом знову в серці холоне кров.
[color="#0015ff"] Ти, мій друже, не журись,
Лагідно до мене пригорнись,
І навколо засяє все знов,
Буде знову у серці любов.
Доброта і тепло моїх слів,
Розженуть товсті хмари дощів,
У душі заспівають пташки,
Хоч на дворі лежать ще сніги.
І тоді хоч би як було там,
Стане легше повір разом нам.
Ну же друже не мовчи,
Серденько своє звільни.[/color]
Скажи, мій друже, ти не мовчи,
Чому настали сумні часи,
А чи не дарять тобі тепла,
Чом знов на серці твоїм журба.
[color="#0015ff"] Ти, мій друже, не журись,
Лагідно до мене пригорнись,
І навколо засяє все знов,
Буде знову у серці любов.
Доброта і тепло моїх слів,
Розженуть товсті хмари дощів,
У душі заспівають пташки,
Хоч на дворі лежать ще сніги.
І тоді хоч би як було там,
Стане легше повір разом нам.
Ну же друже не мовчи,
Серденько своє звільни.[/color]
Скажи, мій друже, скажи мені,
Свій смуток з серця свого звільни,
Хай залишає тебе біда,
Для теплоти і мого добра.
Хай залишає тебе біда,
Для теплоти і мого добра.
Скажи, мій друже, скажи мені,
Свій смуток з серця свого звільни…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467451
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 21.12.2013
автор: Сергій Ранковий