Конвалія

Похилилася  Конвалія
Наречена  сніжна
Пішов  милий  до  Афгану
Вяне  його  ніжна
Ішов  ясний  обіцявши:
«За  два  рочки  буду,
Ти  чекай  мене  кохана,
Тебе  не  забуду»
Вона  слухала  й  чекала,
Чекала  й  писала.
Що  день  Божий  писала  
Листи  й  відправляла.
Він  писав  їй  що  кохає
І  що  скоро  буде:
«Вже  зосталося  служити
Четверть  рочку  ,люба»
Вона  знову  все  писала
І  в  Бога  благала,
Щоб  вернувся  її  Янгол
Живим  та  здоровим.
Все  благала  та  молила,
А  Бог  мов  й  не  слухав,
Бо  вернувся  її  милий
Весь  цинком  закутий…

Похилилася  Конвалія…
Наречена  сніжна….
Не  прийшов  милий  з  Авгану…
З  горя  вмерла  ніжна…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467433
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.12.2013
автор: Ольга Рорбах