Чогось на серці дуже важко,
Душа і ниє і болить,
Згадать минулеє не тяжко,
Для цього треба одну мить.
Згадаю як пішов до школи,
Де вчили нас як рахувать,
І не забуду я ніколи,
Як нам прийшлося бідувать.
За хлібом, що так тільки звався,
Ставали в чергу уночі.
Від вітру й голоду хитався,
Бо десь поділися харчі.
Писати вчились на газеті,
Було чорнило з бузини,
Штани до дірок аж протерті,
Отак було після війни.
На сільський люд ніхто ніколи
Уваги навіть не звертав,
Такі проходили ми школи,
Отак у злиднях я зростав.
Чогось на серці дуже важко,
Душа за інших вже болить,
Щоб в майбутті було не тяжко
Людині на землі цій жить.
07.09.97
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467225
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 20.12.2013
автор: Жора Грищенко