[i]На майдані пил спадає,
замовкає річ.
Вечір.
Ніч.[/i]
В. Сосюра
[i]– Ноу хоменд. Я – в приколе.
Надоели интервью.
Был я двоечником в школе.
Нонче РРодину люблю.
– На майданах заробляю.
Бабок мало, но торчу.
Благ не маю, мір не знаю,
як нічого не встигаю,
то нікуди й не спішу.[/i]
Причаїлось добре й вічне
на стезях до Колими.
Притупилось слово віще...
Ні майбутнє, ні вторішнє
не цікавить до зими...
[i]«На майдані біля церкви
посмутніли матері».[/i]
Михаїл чекає жертви.
Споглядає з царства мертвих
«ясен місяць угорі».
Поруч «беркут» вже дрімає.
Спочиває сатана.
Все одно в краю немає
отамана чабана.
На лотках антимайдану
замовкає рвань.
Щось принесли «атаману»…
[i]- Що там?
- Глянь!
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467160
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 19.12.2013
автор: I.Teрен