І знов себе я гірко обманула..
Тебе я справді, досі не забула
І навіть коли з ним стояла..
Я знову ще тебе згадала.
Так часто в голові у мене
Твоє ім"я, твої слова.
Ти-ідеалом був для мене.
Тепер аналогів нема..
Його цілунки теж солодкі,
Слова ще кращі від твоїх,
Але душа його не хоче,
Бо ти осів там мов граніт.
Тобі я хочу написати,
Чи подзвонити хоч би щось
Відверто хочу все сказати,
А не писати у блокнот.
І чесно, тяжко зараз- це занадто.
Бо в мене інший..в тебе все своє..
Але не в цьому випадку про казку
У нас, напевно, справді вже не те...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467071
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.12.2013
автор: Kris777