Розчинюсь у хмарі, як вода в тумані,
В неозорі далі краплею впаду.
Я усі образи, зіткані з обману,
В осінь сизолисту тихо відведу.
Хай дощі осінні змиють всі надії ,
З листям омертвілим сум свій відпущу.
Розчинюсь у хмарі- зникне ностальгія.
В неозорих далях я тебе прощу...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467025
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.12.2013
автор: Ірина Хміль