Тепер нехай наше літо,
Щоночі з’являється у вісні.
І все що було пережито,
Навіки залишиться в пам’яті.
Посиденьки в ночі на балконі,
Гулянки у шумній компанії,
Шоста ранку, і ми на вулиці сонні.
Щоденна дорога по колії.
А пам’ятаєш наші фільми в ночі?
Ми їх так часто дивились, що вже
Й не злічити.
Ці дні для мене найдорожчі.
Так хочеться їх знов пережити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466893
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.12.2013
автор: Ірина Овчіннікова