Місяць в Зірку закохався
Та признатись побоявся.
Повнолиций став страждати.
Не міг їсти, не міг спати.
Зблід неначе дуже хворий,
Став марніти ясночолий.
Врешті так він похудав,
Що малим серпанком став.
Зірка теж переживала,
Що з ним коїться не знала.
Без Місяця ж нема долі…
Й запалала від любові.
Про все милому призналась,
Попри те, що застидалась.
Промінець йому послала,
Й гаряче поцілувала.
Місяченько стрепенувся,
Швидко до життя вернувся,
Став на радощах сіяти
І помалу прибувати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466867
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.12.2013
автор: палагняк