сніг тане… тане
здіймається
ледь присутнім туманом
проз хвою і крони –
як молитва вільна,
міжконфесійно-спільна
з Майдану…
тане сніг, тане...
туманце́м вповиває:
«Ще не вмерла..» Майдан співає –
мільйо́ноголо́со, спільно,
барика́дно-обне́сено-вільно
тане сніг, тане,
вітер а-ні дихне на грудневий сквер:
тиша така –
абсолютно-довершена і волога…
пощастило то́му,
котрий на Майдані вмер:
стояв, «Ще не вмерла…» співав,
долоню на серці тримав –
упав –
і долучився нечаяно
одразу до Світлого Воїнства
Господа нашого Бога…
відтепер –
у світлоносних ла́тах
у дозорі,
на ча́ті буде стояти,
на сторо́жі –
щоб не прийшли непомічено
до Майдану сили ворожі:
буде відтак
безіменний брат
і товариш ратний –
волю охороняти,
Свободу!
нескореного народу
тане сніг,
неупинно туманом з-під ніг – тане!
багато нас поруч із ним
на ча́ту невидиму стане:
бу́демо чатува́ти,
недремно стежити-стерегти́ –
скоро вже, невзаба́рі скоро
Посланець Господній
на підмогу має прийти:
Свободу!
Свободу –
ще не вмерла Душа Народу:
розси́палася, теплом розлила́ся
по наших серцях і змерзлих руках,
як Світло,
до часу приховане у свічках…
Свобода –
од берегів Борисфена піде́ і бу́де
для всього земного лю́ду
а поки сніг
поволі тане, тане, тане…
"і мертві, і живі, і ненароджені"
на чаті спільно станем…
…я знаю одне
заклинання магічне –
зло не вічне,
зло не вічне,
зло
не вічне…
18.12.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466858
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.12.2013
автор: Валя Савелюк