До тебе вже,як до зірок...
Не долетіти,не дійти і не стоптати стежОк
Ти десь у міжпрострації думок...
І між реальним й невідомим,
Як прірва вічності свідома...
Не зорі згасають,згасає життя,
Відродження знову, не має кінця
Комета війнула,астральним хвостом
Майбутнє світилось у шлейфі зірок...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466836
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.12.2013
автор: Плискас Нина