Це було як сон - дитинство, мама, батько,
Дві сестрички-квіточки малі.
Жили ми під небом синім, ясним,
Де літали білі журавлі.
Збігли роки як потоки скорі,
Відійшли батьки у небуття,
Розлетілись ми по світу з горем,
У гніздо немає вороття.
Ранки й вечори в чужому краї,
За вікном то сонце, то дощі.
Дві сестрички-квіточки, благаю
Не ставайте тільки ви чужі.
Хай вам сонце світить в ваші днини,
Квітнуть зорі і вітри гудуть,
Хай мене вас стороною горе,
І путі ваші щасливими будуть.
(вірші моєї мами Л.Є.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466671
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.12.2013
автор: Сергій Ранковий