не присвячене

я  вільно  читаю  душу,  написану  українською
тендітну  і  тиху,  злякану  трохи  тим,
що  я  її  розумію  –  від  крапки  до  крапки  над  «ї»
що  я,  повний  вщент  чи  безоднею,  чи  пітьмою
їй  на  долонях  світло  малюю  хною
і  раптом  стається  так,  що  ми  єдине  -  мов  диптих.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466659
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.12.2013
автор: H&N