Завмирає літо в безгомінні...
В тиші листопадів і алей
Погляди і подихи осінні
Поцілунками торкаються грудей.
Достигають мрії непорушно,
В безвість осипаються гріхи,
Тонко, різнобарвно, мудро, слушно
Осінь павутиною мережить всі думки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466552
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.12.2013
автор: Психодел