Озовися до мене, мелодіє тиші!
Дай почути твій голос поміж суєти
В круговерті життя загубилися вірші,
Що мережили золотом спів самоти.
Я забула про те, скільки в тиші спокою,
Скільки миру і радості, скільки тепла
Поки стихли пісні, і моєю рукою
Цей рядок, повний туги, вона повела.
Вимкни звук. Зупинись. Загубись на хвилину.
Дай спочити душі в тишині хоч на мить.
Гомін світу тебе віднайде неодмінно.
Але зараз є тиша. А в тиші є ми.
14.VIII.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466533
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.12.2013
автор: Нічна Пташка