Світанкує початок зими,
Верховіттям тріщить сонцехід.
Ніжно-білі юги килими
Розмережив куріпок набрід.
Діамантовий безкрай степів,
Порохном осліпляє зірок.
З будякових що дише стовпів,
Як вітрисько посилює крок.
Лазурова акації тінь,
Горностаєм леститься в снігу.
Морозонька розхристаний кінь,
Кригооко коси́ть на бігу.
Калиновий ятриться рубін,
В незбагненно-чарівній журі.
На його припорошений дзвін,
З покаянням летять снігурі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466476
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 16.12.2013
автор: Осіріс