Чому очі твої сумні
В них глибини океану
Золото й перли там на дні
Пірну й тобі їх дістану
Чому чекаєш ти на дощ
Відкрий сама йому двері
Не шукай між парків і площ
Пролийся ним на папері
Чому все рахуєш зорі
Коли ти і сама зірка
Сяють вони не на дворі
А в душі твоїй барвінком
Чому ти світиш янголом
Дорогу мою повсякчас
Того що звуть дияволом
Проганяла геть вже не раз
Чому ти завжди зі мною
Слів твоїх ніжні солов`ї
Співають над головою
Вони в повітрі й на землі
Чом обіймаєш щоночі
Так мов знаєш вже роками
Слова з вуст твоїх дівочих
Огорнуть мене руками
16.12.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466387
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.12.2013
автор: Микита Баян