Я чую дзвін сніжинок в небі.
А, може, твій дзвінкий це сміх?
Хіба кидає пух свій лебідь,
Чомусь відставши від усіх?
Сніжинки липнуть в скло віконне.
На них з надією дивлюсь.
І десь тікає нічка сонна,
А я у роздумах гублюсь...
Дивлюсь: протоптана стежинка...
Либонь, таки прийти рішивсь.
І тануть сліз моїх крижинки...
Невже, рішучості навчивсь?
Кружляє вітер в парі з снігом.
В танок хурделиця знялась.
Думки не спиниш знавіснілі.
Не вірю: вигадка збулась...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466377
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.12.2013
автор: Н-А-Д-І-Я