Вже була осінь за моїм вікном
І ніч, а я лиш чула серця стуки
Душевні рани не залічу я вином
Хтось інший не врятує від розлуки.
А батареї гріють, та не так,
Як грів колись ти, зустрічаючи світанки
Життя без тебе навівало страх,
Пальто не гріло у холодні ранки.
Не тішить думка, що щасливі ми колись,
Та, що колись, як зараз вже немає?
Не злюсь на тебе, та й на мене ти не злись
Любов – нещасний випадок, буває.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466362
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.12.2013
автор: Наталя Гуменюк