Самотня людина

Самотня  людина  не  піде  ламати  стіни,
Самотній  людині  не  треба  ніяких  прав.
Хліба  й  видовищ…нехай  навколо  руїни,
Самотній  на  всіх,  окрім  себе,  чхав.

Самотня  людина  не  буде  боротись  за  волю,
Самотній  людині  не  треба  ні  Євромайдан,
Ані  майбутнє.  Їй  би  читати  Жан-Поля,
Оберігаючи  свій  депресивний  стан.

Самотня  людина  не  знає  слів  «солідарність»,
«громада»,  «протести»  чи  «політичне  життя».
Її  переймає  непереборна  марність,
Вона  не  вірить  у  світ  поза  межами  «я».

Суспільство  маленьких,  як  Всесвіт,  піщинок,
Збираючись  разом,  формує  кулак  кам’яний.
Отож  пробудіться,  самітники  власних  домівок,
І  випряміть  спину,  щоб  голос  почути  свій.

P.S.  Політична  активність  –  це  не  завжди  політична  свідомість,  але  політична  свідомість  –  це  завше  політична  активність.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466213
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 15.12.2013
автор: Олександр Ткачинський