Розривати себе на шматочки у грудні -
Якось так нелогічно і зовсім незвично.
Прокидатися повністю десь пополудні.
Замикати у собі себе герметично.
Зберігати всі мрії в закритих конвертах.
І наклеїти марку - усе естетично.
Осінь перетворила мене в інтроверта.
Зиму ж я відчуваю не так драматично.
Наступати на ті ж самі граблі утретє -
Виглядає знайомо і, мабуть, епічно.
Хоч ми всі живемО на тій самій планеті,
Наші Всесвіти різні (хоча б генетично).
У навушниках знову торішні акорди -
Я цю зиму сприймаю лише фонетично.
Вже пора залишати невдалі кросворди.
Зовні тихо. Всередині все хаотично.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465874
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.12.2013
автор: Люба Василик