Край неба ти - один на світі,
Бо крила ти не зміг відкрити,
Ти побоявся бути з нею,
Вона ж хотіла буть твоєю.
Тепер сидиш на сам з собою,
Тебе вона звала любов'ю -
А ти казав, що ти не знаєш,
І цим їй сердце розриваєш.
Але потім вона зуміла,
Пішла, и двері всі закрила.
А ти сидиш - що буде далі?
Куди подіть свої печалі?
Якщо не можеш жить без неї,
І назовеш її своєю,
Прийди і розкажи тихенько,
Та обійми її гарненько.
Вона любов віддасть навіки,
Тихенько так зімкне повіки,
А ти будь поруч з нею завжди,
Бо ти один для неї важний.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465797
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.12.2013
автор: Vlada Ley