Що тепер? . .

Більш  нічого  не  треба,  спасибі.
Більш  нічого  не  хочу,  пробач.
Більше  просто  тепер  я  не  в  силі,
Чути  тонкий  задимлений  плач.

Ти  згасив  вже  останні  надії,
Більш  не  буду  питать:  «Що  тепер?».
Ти  сидиш  десь  там  у  квартирі,
Я  ж,  отут,  і  вогонь  мій  помер.

Так,  між  нами  були  кілометри,
Але  потім  лиш  кілька  хвилин.
Ті  хвилини  плелись  у  моменти,
Вже  не  чувши  щасливих  годин.

Віриш?  Не  знаю,  що  заважало,
Коли  брала  до  рук  телефон.
Моя  воля,  чи  просто  брехало,
Десь  отам,  між  легенями  знов.

Та  і  ти  мені  не  розкажеш,
Чи  й  твої  почуття  не  обман,
Бо  напевно  уже  не  розв’яжеш
У  ту  тему  холодний  портал.

Бо  там  холодно,  вогко,  нечутно
Моїх  слів  уживу  лиш  тобі.
Відкривай  мене  тихо,  беззвучно
Я  покинула,  тепер  все  у  сні..


09.07.12́

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465730
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.12.2013
автор: Arina Bilous