Жлобізм

Так  що  ж  людину  відрізняє  від  жлоба?
Чи  в  нього  є  якісь  фізичні  риси,
Чи  може  в  нього  лиса  голова,
Чи  ж  підла  морда,  як  у  криси?

І  ніби  жлоб  така  ж  людина,
От  тільки  інший  погляд  в  нього:
Буває,  що  нап’ється,  як  скотина;
Буває,  що  візьме  до  рук  чужого.

Жлоб  живе  в  трикутнику  своїм:
Супермаркет,  телевізор  та  робота.
Щось  інше,  то  для  нього  грім.
Він  же  не  козак,  а  лиш  голота.

Коли  наш  жлоб  в  жлобиху  закохався
І  їх  піймало  у  кохання  грати,
Інстинкт  природній  вверх  піднявся
І  в  них  з’явились  жлобинята.

Й  прийшла  у  світ  нова  людина,
Ще  без  жлобства  в  крові  своїй.
Але  ж  суспільна  павутина
Обвила  їх,  як  хижий  змій.

Жлоба  виховують  всім  світом:
Батьки,  суспільство,  партія  і  преса.
В  кінці  малий  ламається  під  гнітом
І  в  нього  лиш  жлобовські  інтереси.

І  через  слово  мат  лунає,
Й  окурок  кине  на  дорозі.
Та  про  людське  він  ніби  знає,
Але  ж  жлобізм  трима  в  облозі.

Лиш  грань  тоненька  розділяє
Й  на  шлях  жлобства  легко  ступити.
І  хто  в  собі  жлобізм  пізнає  –  
Не  має  серед  нього  жити.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465661
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.12.2013
автор: Сашко Ткаченко