Десь скрипка плакала й тужила,
Про біль свій тихо говорила,
Усіх навкруг за серце брала,
Про чиюсь долю пісню грала.
Та музика всюди кружляла,
Немов устами промовляла.
Вечірню тишу розривала,
Сльозами рани умивала.
А ще та скрипка голосила.
Поради чи жалю просила.
Про мрії щиро так співала,
Свій розпач в звуках виливала.
Вона ніяк не замовкала
Тепла чи співчуття шукала.
Надію смичком виводила,
Журбу у кожну душу лила.
Десь скрипка голосно ридала,
Про смуток свій розповідала,
Несла в мелодії зітхання
Про нерозділене кохання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465450
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.12.2013
автор: палагняк