Котилося по небі ясне сонечко.
Всміхалося дорослим й дітворі.
Заглянуло до внучки у віконечко
Ранкової зимової пори.
Мороз рум"янив дітям білі щічки.
За носики-курносики щипав.
Жаль хвилечок нема на нашій річці.
Він річечку вже кригою скував.
Ось сонечко закрила біла хмарка.
Посипались сніжинки у танку.
І, мабуть, їм від цього стало жарко.
Присіли відпочити на пеньку.
А потім, ніби птахи полетіли,
Засипали дерева і кущі.
Це зимонька - царівнонька хотіла,
Щоб весело жилося дітворі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465395
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 11.12.2013
автор: Н-А-Д-І-Я