Я пишаюся за силу,що підживлює повстання,
Я пишаюся,що досі в українців ціль в серцях,
Годі нам,вкраїнський люде,жити лиш розчаруванням!
Годі нам терпіти кривди,на майбутнє бити цвях!
Сльози,біль і безробіття вже зашкалюють за межі,
Мова,побут і культура вже забули про красу,
Вітер гладить кожну душу,бо не в своїй та мережі,
А майбутнє...де майбутнє? Що тобі я піднесу?
Свята серденько бажає,хоче гордість відновити,
Цей Майдан-велика сила,що по світі гомонить,
Що народ весь цей бажає? У Європі тільки жити,
Поки та нас потребує,поки мить ще та горить.
Тут цінуються таланти,тут і жити є дешевше,
Хто працює у Європі свої миті не зганьбив,
Він приїхав в Україну,каже "Жити в світі легше",
Та серденьком він сумує,в Україні ж так не жив…
Ми змирилися?Не правда!Всі ми віримо у волю!
Нас мільйони на майданах,ми дійдемо до мети!
Ми не просто тут зібрались!Ми будуємо всі долю!
Ми готові до Європи,що готова помогти!
Хай нам Господь допоможе,хай всі ангели дарують
Нам надію в перемогу,нам іскринку у очах,
Хай бажання з вуст народу в нашій владоньці почують,
Поки ми ще українці,поки віра ще в серцях!
8.12.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465246
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 10.12.2013
автор: Назарій Андрійчук