Прочуй

Коли  приходить  сум  в  твоє  вікно
Все  навкруги  затьмарено  темніє.
І  музика  сумна  ця,  як  назло
В  останній  прозі  ,радощів  німіє.

Твої  уста,  заклякли  у  незмозі,
Відчувши  погляд  свій,холодний  і  німий
Прочуєш  шелест  листя  у  волоссі
Такий  пекучий  й  справді  не  земний.

Ці  відчуття  з-земними  не  рівняти
Вони  з  безодні  виплили,  святі
Лише  тому  дано  у  вись  пірнати,
Хто  чесний  крок  веде  в  житті.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465192
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.12.2013
автор: IriLis