З небес посипавсь мрійно сніг - сріблясте диво...
Іскристо землю, мов свічада, освітив.
І вальс сніжинок романтично і звабливо
Кружлянням плавним стиха душу полонив.
Душа гнітилась у осінньому томлінні...
Їй так набридли сірих днів сумні примари...
Та враз оживши від незвичного видіння,
Вона побачила зими осяйні чари.
Умить зірвалась, як струна туга тремтлива,
Заграла блисками, мов промені в алмазі,
І снігу музика - легких акордів злива
Її сп`янила у вальсуючім екстазі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465172
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.12.2013
автор: Ірина Хміль