Мої спраглі вуста твоїх так палко бажали.
Очі бачили кожну тріщинку твоїх ніжних губ.
Щоки горіли, а серце в мені так калатало,
Що я все боялась, щоб ти тогО не почув.
Мої очі голодні в твоїх блиск щастя шукали,
Та в них лиш була порожнеча - страшна і густа.
Мене порожнеча манила, хоча і страшенно лякала.
Така вона сіра... Така вона хижа й пуста...
А я ж бо не знала, що треба тікати щодуху,
Що треба десь бігти, подалі від хижих очей!
А я ж бо не знала, що впадаю у вічную муку
Солодкого щему гарячих, безсонних ночей.
Мої спраглі вуста твоїх так палко бажали,
А серце так рвалось з моїх трепетливих грудей.
Я так тебе хтіла, бо ще тоді я не знала,
Що більше не вирвусь з твоїх похотливих очей.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465140
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.12.2013
автор: Олька Оленька