Ех осінь ... Осінь золота,
Ти нам принесла холод і печалі
І вже з тобою, десь сумую я,
Й проводжу ночі , довгі і повчальні.
А ти чомусь , розмови припинила
Залишила мене на самоті.
І тільки листя, розправляє крила
Для взлету , ввись , від самої землі.
Мене не покидай , тебе прошу я.
Давай залишимо розмови ці на двох.
І тиха пісня хай порушить наший спокій
Зібравши разом , цей етюд думок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465094
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.12.2013
автор: IriLis