... Який театр такі актори,
крадуть коли не темно
і чхати їм на наше горе,
стали позахмарними купівлі землі!
Зима готуєтся з морорзом,
та одяг нічим поновити
той що з того! Що у голові є розум,
як немає в нас де заробити.
Холод бє у пальці,
людські серця розбиті
і новини свіжі в ранці!
- Хтось незміг так жити...
Ми не є собаки!
Та владі аж ніяк не соромно
крадуть і все не хватить,
ділившись між собою порімно.
Сьогодні друг до смерті,
а завтра плюне в очі
і голос із душі відверто,
такого бачити не хочу!
Всі люди як люди,
і для всіх один закон
чомуж тоді споруди?
Будує той хто має трон!
Країна наша процвітає?
Чути з вуст Регаонала,
узяв цекерку й пригощає
й за це його чекає щей пошана...
Але чує Бог молитви наші!
Вічно тим неробам так не буде!
Нехай не думають що заварили кашу
й не зможуть покарати люди...
Суддя все бачить з неба,
від його очей не заховатись
і хоч то їм цього не треба
прийдется перед Богом здатись!
24 листопада 2011 року
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465080
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.12.2013
автор: Ель Демір