Зима – гризюка

Прийшов  сточнИк  і  ну  давай  різьбити
По  склу,  траві,  такий  мороз  –  митець.
Різцем  розмахує,  його  і  не  спинити,
Та  й  мчить  біжком,  гризюка,  навпростець.

Гурманом  хмари  сунуть  височінню.
Байчар  –  вітрисько  –  грімний,  не  грипА,
Варгатий,  свище  в  дуду  без  журіння,
У  кошик  грициків  насіннячко  збира.

Та  ба…  Ізнов  противна  блюхавина.
У  блякувату  сиплеться  траву
Чи  сніг,  чи  дощ,  моква  якась  невпинна.
Це  –  абомовня  осені  в  саду.

Дуби  забули  багриніти,  стогно.
Сторчки  від  вітру,  шепче  осока.
Пішли  удаль  грімниці,  дні  спекотні.
Парує  кава.  ГІрка  і  терпка.

Рідковживані  слова:
сточник  –  різчик  (по  дереву),
біжком  -  бігом,
гризюка  –  сварлива  істота,
гурманом  –  купою,
байчар  –  пліткар,  
грімний  –  сильний,  голосний,
грипа  –  неповоротка  істота,
варгатий  –  губастий,
журіння  -  журба,
блюхавина  –  дощова  погода,
блякувати  –  линяти,
абомовня  –  відгомін,
багриніти  –  зафарбовувати  в  пурпурний  колір,
стогно  –  насправді,  звичайно  ж,
сторчки  –  сторчма,
грімниця  –  блискавка.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464906
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 08.12.2013
автор: Ліоліна