Із слів натешу стріли,
Скерую в ворогів,
Хай вцілить в них уміло,
Мій справедливий гнів.
Нас розділяють вміло,
Вказівкою згори,
Народу ділять тіло,
На різні табори.
Політикам забава,
Кричати із трибун,
Пославши на розправу,
Людей за правий бунт
Політикам ж все рівно,
Їм гроші над усе,
Народ вірить наївно,
І їх на трон несе.
Народ не розуміє,
Що ворог – крикуни,
Що звуть себе – місії,
І прагнуть лиш війни.
Щоб брат пішов на брата,
За лозунги чужі,
Порадував цим ката,
Що точить вже ножі.
Одні хочуть в Європу,
А інші до Москви,
Тріщать чуби холопів,
Бо так народ наш звик.
Політики наш ворог,
Бо ділять хитро нас,
Наводять вміло морок,
Продовжують свій час.
Із слів натешу стріли,
Скерую в ворогів,
Хай вцілить в них уміло,
Мій справедливий гнів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464900
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 08.12.2013
автор: Федик Юрій Михайлович