Хоч я не сонячна,не тепла й не ласкава,
і через мене ти ночей не досипала,
Тебе завжди любила,мамо,щоб ти знала,
Хоч й надто глибоко в собі я це сховала.
А мої очі часто сповнені печалі
й на тебе смутку темні хмари наганяли
І буревій колючих слів чимдуж чимдалі
у твою сторону кидав палкі кинджали .
То ж ти прости мені мою немудрість
Нестриманість , пиху і безрозсудливість.
за біль і прикрість , матінко, прости !
Бо найрідніша й наймиліша то є ТИ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464856
Рубрика: Присвячення
дата надходження 08.12.2013
автор: Божена Гетьманчук