Панує сум на темних магістралях,
На світлих теж, в душі немає меж.
Рожеві шапки на тендітних кралях.
В зимі життя бурхливе – тільки встеж.
Хрустить вже сніг, і вітер завиває,
Поглянь на все по-іншому, радій.
Як іній вже ялинку прикрашає,
То ж завтра стільки свята і подій.
Давай ліхтар, я йду на магістралі,
Де світла ще далеко не видать.
Хай ті, хто там блукає у печалі,
Той сум зі мною будуть розвівать.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464695
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.12.2013
автор: Андрій Конопко