Не так давно почав читати
Книжки та думати всерйоз.
Хоч раду вмiв собi я дати
Коли iще в пелюшцi повз.
Я вiднайшов себе – та й годi.
Привiв мене дороговказ
Туди, у “Беркут”, по нагодi.
Там був один закон – наказ.
Для мене Служба та Порядок
Було те саме, що зовуть
Поряднiстю. Такий-то спадок
Я прихопив у ясну путь.
Добробут нiс я у родину,
Не мав до уряду образ.
Своїм думкам я мав замiну –
По службi старшого наказ.
Та ось прийшла тяжка година,
Зiбрались люди на Майдан.
Кричали щось там безупинно
Про гiднiсть, про якийсь обман.
А ми ж зiбрались за наказом
Та для порядку стоїмо.
Коли накажуть, то ми разом
Киями натовп цей б'ємо.
Та ось побачив: пiд стiною
Стоїть знайомий – друг з села.
Для нас з дитинства таїною
Обом краса лiсiв була.
Я миттю в спогади полинув.
Хотiв звелiти: “Припинiть!
Не бийте рiдну цю людину!..”
Чого прийшов вiн, тут стоїть?!
Здається, що вiн намагався
Сказати щось важливе всiм.
До нього “беркут” вже пропхався
Iз звичним намiром своїм.
Колега мiй не забарився
Та повалив його ураз.
Я захистити не спромiгся,
Бо я виконував наказ.
Хотiв щось крикнути – та де там:
Вiдчув, що враз я онiмiв.
Зламався я по всiм прикметам,
Наказiв вже не розумiв.
З тих пiр я тiльки пам'ятаю
Свiй сором, як отруйний газ.
Себе у пекло повертаю,
Немов виконую наказ.
Тепер благаю милiсть Божу
Я бiля церкви повсякчас.
Ввiйду колись. Тепер не можу,
Бо я виконував наказ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464682
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 07.12.2013
автор: AZ