Я вчилась без нього жити...
Помаленьку збирала залишки своєї гідності.
Стирала свідоме і підсвідоме.
І хоч знайомі усе частіше зітхали в спину,
а друзі радили не тверезіти....
Я вчилась жити. Без нього.
Плела інтриги і кригою затягувалось серце.
Жодних зарубин і шрамів.
Без зайвих зламів свого "Я"...
Без сліз і подразнень.
Ураження тільки в середині.
Ззовні - одягнена у посмішку і безтурботність.
А десь на дні мого відчаю
задихалась від перенасичення... киснем...
моя гульвіса-самотність....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464644
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.12.2013
автор: Koricсa