Із попелу рос

Все  буде  так,  як  захоче  зима.
У  шпаринах  крижаніє  відлуннями  страх.
Срібна  заграла  пророче  сурма
І  вже  інеєм  віють  прапори  на  вітрах.
Коні  гарцюють  під  клич  батогів.
Із  шеренг  рвуться  лицарі  у  бій  льодяний.
Кордони  чатують  вічних  снігів.
У  панцирах  вершники,  білі  пси  біля  них.
 
Застигле  затишшя...  Світ  захолов.
Десь  очікує  наступу  фронтальний  мороз
І  встеляє  зима  сніжний  покров  -
Біле  віко  пройдешньому,  із  попелу  рос.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464536
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.12.2013
автор: Олександр Деркач