Тільки ніч, непроглядна тайга.
В напівтемряві руки і очі.́
І пройматиме наскрізь нудьга,
Це вона мені тихо шепоче.
Не навіють мені більше сни,
Тут за гратами холодно й темно.
Я останній пелю́сток весни.
А на стінах - малюнки химерні.
Моє серце поло́нить вогонь
І залишиться прах до світання.
Пам'ятатиму доторк долонь
І останнє з душею прощання.
І холодна рука затремтить,
недопише останнього слова.
Ну послухай мене, хоч на мить!
Я для цього горіти готова.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464475
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.12.2013
автор: Asha