Ми не бидло, не раби!
Ми брати слов’яни!
Досить з нас знущань й ганьби -
Ми не каторжани.
Кажете що нас Європа
Вкриє мідним тазом?
Нам баранам не второпать,
Що то за зараза?
Ви жалієте дітей
З наших сиротинців.
Там їх мають за людей,
Не як ми – чужинців.
В нас про сиріт пам’ятають
У свята великі.
За кордоном пригортають
Геї ясноликі.
Може ми і доглядаєм
У Європі старість,
А про нашу не згадає
Вельможная скнарість.
Наші дідусі й баб́и́́́
Бідні та забуті.
Вони навіть не раби,
А борги здобуті.
Можна довго відбиватись
Від чужих нападок.
Хочемо в свободу гратись?
Ні! Вона наш спадок!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464221
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 05.12.2013
автор: Белка Владимировна