Мамо, вибач, я знов не вдома
І сьогодні знов не дзвоню.
Мене просто долає втома,
Мабудь, завтра вже поздвоню.
Мамо, вибач, я розчинилась
Серед сотень нових людей.
Просто я так і не навчилась
Обирати між двох дверей.
Мамо, вибач, що я не поруч
І забула вже ті часи,
Як обіймала тебе обіруч
І поринала у світ краси.
Мамо, вибач, я знов мовчу
І не ділюся вже сокровенним.
Я просто тихо в душі кричу
Й думки приховую за буденним.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464059
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.12.2013
автор: Just another