* * *

Я  тебе  ігнорував,
І  над  тобою  насміхався,
Багато  чого  і  не  знав,
Хоча  пізнати  й  намагався.

А  ти  спокійно  спостерігаєш,
Із  небес,  чи  з  глибини,
Мабуть  лиху  вдачу  маєш,
Раз  не  попереджуєш  вини.

Чекаєш  доки  я  представлюсь,
Й  на  справедливому  суді
Покаюсь…,  може  й  не  покаюсь.
Все  пригадаєш  ти  тоді.

Чом  непокірним  і  блудливим
Своє  життя  занапастив,
Не  потакав  друзям  зрадливим,
І  рідню  підлу  не  любив.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464034
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 04.12.2013
автор: Платон Маляр